відлуплювати

відлуплювати: -юю, -юєш і діал. відлупа́ти, -а́ю, -а́єш, недок., відлупи́ти, -уплю́, -у́пиш; мн. відлу́плять; док., перех.

1) Колупаючи, відокремлювати частину від цілого (про кору, землю і т. ін.).

2) тільки док., розм. Те саме, що відлупцювати.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

відлуплювати — дієслово недоконаного виду діал … Орфографічний словник української мови
відлупати — див. відлуплювати … Український тлумачний словник
відлупити — див. відлуплювати … Український тлумачний словник
відокремлювати — I = відокремити 1) (роз єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), відділяти, відділити, відривати, відірвати, у[в]ривати, урвати, у[в]вірвати; відламувати, відламати (ламаючи); відколювати, відколоти (ударяючи, колючи); відколупувати,… … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике